We’ve updated our Terms of Use to reflect our new entity name and address. You can review the changes here.
We’ve updated our Terms of Use. You can review the changes here.

Н​е​у​п​о​к​і​й​.​.​.

by Блукання апатичної субстанції

/
  • Streaming + Download

    Includes high-quality download in MP3, FLAC and more. Paying supporters also get unlimited streaming via the free Bandcamp app.

      name your price

     

1.
Напівсліпі очі ведуть на запах хвої, В якім я розчинюсь мерцем. Бліде сяйво, на блідій шкірі. Місяць-серп, пусти назовню мою кров. Мотузка ріже шию, і тріск гілля з кістками Прорізаєтся луною. Темрява в очах, під кронами Злилась із темрявою ночі. Я німий і нерухомий, Це місце стане моїм домом. Я буду блукати тут вічно, У криках птахів, в похмурих деревах. Що гойдають вітри, разом з моїм тілом, Безглуздим, що жило даремно. Мій шлях безлюдний і темний, В тонелях гілок, схилених над головою. Я живу лиш вночі, тільки сюди я можу піти. Де біжать холодні жили природи, Що переростають в артерії, і тягнуться далі. В яких я хотів би потонути, Частиною яких хотів би стати. І опанувати цю рівновагу, сталість. Покінчити зі всім... Я той, кого не існувало. Чужий, заблуклий, застряглий. Все що було - ілюзія і сон Що має стати вічним й непорушним. Я чекав нагоди щоб покинути в'язницю Страждань з розчаруванням.
2.
Я - розкладаюсь. Сховавшись від світу, що гидкий і ворожий. Розбитий, порожній. Спогади не дають мені покою І вспливають крізь роки. Тисячі прокльонів щодня, В думках і в голос. Біосміття навколо. Отруївше життя, зробивше це місце тюрмою. Бездопомжне і жалюгідне тіло... Мені набридло... Суцільна фобія і нервовість, я не здатен жити. Чи здатен я взагалі хоч на щось? Я загубився ще в початку шляху. І чи вистачить вистачить в мене сміливості перервати це житя? Я не можу терпіти багатьох речей, Не можу бути в них впевненим. Але одна з них - і сам я. Я привид, тінь, Ніщо, немаюче нічого. Відчуваю себе зламаним і безсильним, Потонувшим в вічному негативі і несприйнятті речей що мене оточують. І людей яких важко вважати людьми. Або саме це і є істинне обличчя і сутність людства? Тоді чому я відчуваю до них таку відразу? Я абсолютно зайвий. Або вони. Та чи здатен я щось запорадити? Окрім ізолювати себе від так званого "соціуму". Або вбити себе...
3.
Буття протікаюче безслідно, Дратуючі хвилини, огидне світло Дню що зміняє ніч - Ми знов віч на віч. Всесвіт, холодний й невідомий Відвергне те, що було мною. Сутність що промайнула, Я протяг, подих якого мандрує. Поруч з тобою - В нім не пізнати нікого. Початок - помилка. Нічого належного, жодного бога. Я не можу формулювати свої думки, не можу робити нічого. Мене нудить від всього за що я намагаюся примусити себе взятись. Мене не існує. Мені важко взагалі бути. Ночі безсонні, і зливаються з ранком. Я бридкий самому собі. Слова що приходять - скверні, (і часто стосуються саме мене.) Мені важко називати мої плани планами, якщо вони і з'являються - це лише віддалені думки, щось схоже на майнувше бажання в голові, які скоріше за все закінчуються нічим. Я не хочу жити в цей момент, і не бачу ні в чому нічого. Примара в кайданах апатії крізь час Минаючий безслідно й безплідно, жоден шанс Зірвати ланцюг незвязних думок. Депресії, без краю, без меж. Не можу більше йти Шляхом поросших терном стеж.
4.

credits

released September 2, 2021

license

all rights reserved

tags

about

Блукання апатичної субстанції Vestland, Norway

One man band
which was founded in Luhansk region of Ukraine. Later - Vestland, Norway.

contact / help

Contact Блукання апатичної субстанції

Streaming and
Download help

Redeem code

Report this album or account

If you like Блукання апатичної субстанції, you may also like: